навірчуваний

наві́рчуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до навірчувати.

Значення в інших словниках

1. навірчуваний — наві́рчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. навірчуваний — НАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́рчувати¹.  Словник української мови у 20 томах