навірчувати
наві́рчувати
I -ую, -уєш, недок., навернути, -верну, -вернеш і навертіти, -рчу, -ртиш, док., перех.
Обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь; нагвинчувати. Навірчувати гайку на вісь.
II -ую, -уєш, недок., навертіти, -рчу, -ртиш, док., перех.
1》 Крутячи, виготовляти що-небудь. Навертіти цигарок.
2》 Свердлячи, робити заглибини, отвори.
III -ую, -уєш, недок., навертіти, -рчу, -ртиш, і навернути, -верну, -вернеш, док., перех.
Намотувати, накручувати на що-небудь.
Навертіти в голові кому — запаморочити, закрутити голову кому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови