навірчуваний
наві́рчуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до навірчувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навірчуваний — наві́рчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- навірчуваний — НАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́рчувати¹. Словник української мови у 20 томах