навірчуваний

наві́рчуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до навірчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навірчуваний — наві́рчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. навірчуваний — НАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́рчувати¹. Словник української мови у 20 томах