1. Словник української мови у 20 томах

навірчуваний

НАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наві́рчувати¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навірчуваний — наві́рчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. навірчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до навірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови