навірчуваний

наві́рчуваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навірчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до навірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навірчуваний — НАВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́рчувати¹. Словник української мови у 20 томах