навірчений

наві́рчений 1

дієприкметник

нагвинчений

наві́рчений 2

дієприкметник

насвердлений

наві́рчений 3

дієприкметник

намотаний

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навірчений — НАВІ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наверті́ти³ (див. наві́рчувати³). * Образно. Скільки їх [кроків] відчайних на його шляху? Куди, нарешті, заведе його навірчена романтикою голова? (Я. Качура); Він з хлопцями з того боку йде нaм нaзустріч ... Словник української мови у 20 томах