навірчений
наві́рчений 1
дієприкметник
нагвинчений
наві́рчений 2
дієприкметник
насвердлений
наві́рчений 3
дієприкметник
намотаний
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навірчений — НАВІ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наверті́ти³ (див. наві́рчувати³). * Образно. Скільки їх [кроків] відчайних на його шляху? Куди, нарешті, заведе його навірчена романтикою голова? (Я. Качура); Він з хлопцями з того боку йде нaм нaзустріч ... Словник української мови у 20 томах