навіяний

наві́яний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до навіяти 2-5).

Значення в інших словниках

1. навіяний — наві́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. навіяний — НАВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́яти 2–5. Ломаччя, каміння і навіяне від давніх-давен листя загороджувало, бачилось, усякий приступ до природної твердині (І. Франко); Перед очима ще жили й змінювались картини, навіяні піснею (В.  Словник української мови у 20 томах
3. навіяний — НАВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наві́яти 2 — 5. Ломаччя, каміння і навіяне від давніх-давен листя загороджувало, бачилось, усякий приступ до природної твердині (Фр., VI, 1951, 17); Перед очима ще жили й змінювались картини, навіяні піснею (Кучер, Трудна любов, 1960, 353).  Словник української мови в 11 томах