Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
наглити —
Нетерпляче настоювати, підганяти [XI] — спонукувати до поспіху [VI]
Словник з творів Івана Франка
наглити —
на́глити дієслово недоконаного виду квапити; виявляти нахабство — розм.
Орфографічний словник української мови
наглити —
Нагли́ти. Підганяти, квапити. Я боялася, що, виїхавши пізніше з Наугейма, не застану його [брата] більше в Відні, тим часом він доперва сими днями виїде. Тоді о тім ще не знав, а то був би не наглив на мене (Коб.
Українська літературна мова на Буковині
наглити —
Квапити, підганяти, принукувати, о. підстьобувати.
Словник синонімів Караванського
наглити —
НА́ГЛИТИ, лю, лиш, недок. 1. кого і без дод. Квапити; підганяти. Не наглю Вас, не прошу негайної одповіді, але коли будете мати час і охоту перекинутись словом, пишіть (М. Коцюбинський); Час наглив.
Словник української мови у 20 томах
наглити —
КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
наглити —
НА́ГЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., діал. Квапити; підганяти. Не наглю Вас, не прошу негайної одповіді, але коли будете мати час і охоту перекинутись словом, пишіть (Коцюб., III, 1956, 369); — Ну, ну, давайте. Ближче до діла! — ..
Словник української мови в 11 томах
наглити —
Наглити, -лю, -лиш гл. Торопить, понукать. Желех.
Словник української мови Грінченка