нагнутий

нагну́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нагнути.

Значення в інших словниках

1. нагнутий — нагну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нагнутий — НАГНУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до нагну́ти. Голова була повернута і нагнута до стіни (Т. Осьмачка); Круглі, трошки опущені плечі, нагнута вперед лебедина шия надавали їй стільки жіночої ніжності.  Словник української мови у 20 томах
3. нагнутий — НАГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мии. ч. до нагну́ти. Придорожні, нагнуті в один бік верби зеленими руками припадали до Василя, востаннє струшували на його обличчя осінній шум і гіркуваті сльози (Стельмах, II, 1962, 8); Круглі, трошки опущені плечі...  Словник української мови в 11 томах