нагнутий
НАГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мии. ч. до нагну́ти.
Придорожні, нагнуті в один бік верби зеленими руками припадали до Василя, востаннє струшували на його обличчя осінній шум і гіркуваті сльози (Стельмах, II, 1962, 8);
Круглі, трошки опущені плечі, нагнута вперед лебедина шия надавали їй стільки жіночої ніжності. що чоловіки в присутності Тамари Розумовської почували себе підкореними (Томч., Готель.., 1960, 265).
Словник української мови (СУМ-11)