нагнутий

НАГНУ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до нагну́ти.

Голова була повернута і нагнута до стіни (Т. Осьмачка);

Круглі, трошки опущені плечі, нагнута вперед лебедина шия надавали їй стільки жіночої ніжності. що чоловіки в присутності Тамари Розумовської почували себе підкореними (М. Томчаній);

За вікнами зрідка розцвітала синя гілка блискавиці, нагнуті вітром дерева обтрушували росу й шуми (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Який нагнувся.

Зелені очерети в березі неначе дрімали, заглядаючи в воду своїми легенькими, як пух, нагнутими китицями – вершечками (І. Нечуй-Левицький);

Трава обіч дороги хилилась, і швидкі хвилі нагнутої трави набирали миготливого сивого відблиску (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. нагнутий — нагну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нагнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагнутий — НАГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мии. ч. до нагну́ти. Придорожні, нагнуті в один бік верби зеленими руками припадали до Василя, востаннє струшували на його обличчя осінній шум і гіркуваті сльози (Стельмах, II, 1962, 8); Круглі, трошки опущені плечі...  Словник української мови в 11 томах