нагороджений
нагоро́джений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нагородити I.
|| нагороджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинагоро́джений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нагородити I.
|| нагороджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови