нагороджений

нагоро́джений

[нагородже^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. нагороджений — нагоро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нагороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагородити I. || нагороджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагороджений — НАГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагороди́ти¹. Ми зараз вилітаємо до нашої столиці. Ви всі нагороджені цією поїздкою за прекрасну роботу (О.  Словник української мови у 20 томах
4. нагороджений — Нагоро́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нагороджений — НАГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагороди́ти¹. Ми зараз вилітаємо до нашої столиці. Ви всі нагороджені цією поїздкою за прекрасну роботу (Ів., Вел. очі, 1956, 116); За заслуги перед народом О.  Словник української мови в 11 томах