нагорі

нагорі́

присл.

1》 У верхній або на верхній частині чого-небудь.

|| На верхньому поверсі будинку.

|| На поверхні, зверху чого-небудь.

2》 перен., розм. В організації, що стоїть вище за ієрархією.

Значення в інших словниках

1. нагорі — нагорі́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. нагорі — НАГОРІ – НА ГОРІ Нагорі, присл. У верхній або на верхній частині чогось; розм. – в організації, що стоїть вище в адміністративному відношенні. Черниш стояв нагорі у палаті сенаторів (О.  Літературне слововживання
3. нагорі — пр., вгорі, на поверхні, зверху, д. наверха, зап. наверху; на вищому поверсі.  Словник синонімів Караванського
4. нагорі — див. угорі  Словник синонімів Вусика
5. нагорі — [нагоур’і] присл.  Орфоепічний словник української мови
6. нагорі — НАГОРІ́, присл. 1. У верхній або на верхній частині чого-небудь. Чижики звили собі гніздо на найвищій гілці найвищої ялини в лісі зовсім не тому, що вони були такі горді і хотіли жити найвище від усіх ..  Словник української мови у 20 томах
7. нагорі — ВГОРІ́ (УГОРІ́) (у верхній, горішній частині чогось), НАГОРІ́, ЗВЕ́РХУ, НАВЕРХУ́. Вона рвала його (комиш), ламала, крутила.., а він згинавсь, упирався, зчіплювався вгорі китицями (М.  Словник синонімів української мови
8. нагорі — НАГОРІ́, присл. 1. У верхній або на верхній частині чого-небудь. Чижики звили собі гніздо на найвищій гілці найвищої ялини в лісі зовсім не тому, що вони були такі горді і хотіли жити найвище від усіх..  Словник української мови в 11 томах