1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нагорі

нагорі́

присл.

1》 У верхній або на верхній частині чого-небудь.

|| На верхньому поверсі будинку.

|| На поверхні, зверху чого-небудь.

2》 перен., розм. В організації, що стоїть вище за ієрархією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагорі — нагорі́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нагорі — НАГОРІ – НА ГОРІ Нагорі, присл. У верхній або на верхній частині чогось; розм. – в організації, що стоїть вище в адміністративному відношенні. Черниш стояв нагорі у палаті сенаторів (О. Літературне слововживання
  3. нагорі — пр., вгорі, на поверхні, зверху, д. наверха, зап. наверху; на вищому поверсі. Словник синонімів Караванського
  4. нагорі — див. угорі Словник синонімів Вусика
  5. нагорі — [нагоур’і] присл. Орфоепічний словник української мови
  6. нагорі — НАГОРІ́, присл. 1. У верхній або на верхній частині чого-небудь. Чижики звили собі гніздо на найвищій гілці найвищої ялини в лісі зовсім не тому, що вони були такі горді і хотіли жити найвище від усіх .. Словник української мови у 20 томах
  7. нагорі — ВГОРІ́ (УГОРІ́) (у верхній, горішній частині чогось), НАГОРІ́, ЗВЕ́РХУ, НАВЕРХУ́. Вона рвала його (комиш), ламала, крутила.., а він згинавсь, упирався, зчіплювався вгорі китицями (М. Словник синонімів української мови
  8. нагорі — НАГОРІ́, присл. 1. У верхній або на верхній частині чого-небудь. Чижики звили собі гніздо на найвищій гілці найвищої ялини в лісі зовсім не тому, що вони були такі горді і хотіли жити найвище від усіх.. Словник української мови в 11 томах