1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нагоряти

нагоря́ти

-яє і нагорати, -ає, недок., нагоріти, -рить, док.

1》 Давати нагар.

2》 безос. Витрачатися в якій-небудь кількості (про електроенергію, пальне).

3》 безос., перех., розм. Перепадати за що-небудь (про покарання, догану і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагоряти — нагоря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагоряти — НАГОРЯ́ТИ, я́є, НАГОРА́ТИ, а́є, недок., НАГОРІ́ТИ, ри́ть, док. 1. Давати нагар. Свічка почала нагорати, меркнути (Панас Мирний); Світло свічки тремтить, ґніт нагоряє, і це яскраве світло – як спалах тужної пам'яті (Т. Масенко); Маленька лойова свічка .. Словник української мови у 20 томах
  3. нагоряти — НАГОРЯ́ТИ, я́є і НАГОРА́ТИ, а́є, недок., НАГОРІ́ТИ, ри́ть, док. 1. Давати нагар. Свічка почала нагорати, меркнути (Мирний, І, 1954, 211); Каганець почав нагоряти, гаснути, і мати відщипнула пальцями кінчик гнотика (Гур. Словник української мови в 11 томах
  4. нагоряти — Нагоря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. нагорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Нагорать, нагорѣть. Словник української мови Грінченка