Великий тлумачний словник сучасної мови

надбирати

надбира́ти

-аю, -аєш, недок., надібрати, надберу, надбереш, док., перех.

Відбирати від загальної кількості чого-небудь якусь частину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надбирати — надбира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надбирати — НАДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІБРА́ТИ, надберу́, надбереш́, док., що. Відбирати від загальної кількості чого-небудь якусь частину.  Словник української мови у 20 томах
  3. надбирати — Надбира́ти, -бира́ю, -бира́єш; надібра́ти, надбе́ру, -бере́ш, -беру́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. надбирати — НАДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІБРА́ТИ, надберу, надбереш, док., перех. Відбирати від загальної кількості чого-небудь якусь частину.  Словник української мови в 11 томах