надзвичайний
надзвича́йний
-а, -е.
1》 Дуже сильний ступенем свого виявлення та не схожий на інші; винятковий.
|| Не такий, як звичайно, як завжди, чимось відмінний; особливий.
Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, і т ін.
Надзвичайний подразник — фактор оточуючого або внутрішнього середовища, що спричинює патологічні зміни життєдіяльності.
Надзвичайний стан — тимчасовий особливий правовий режим у країні або в окремих її місцевостях, встановлений за надзвичайних умов на певний період.
2》 Який рідко зустрічається, викликає почуття захоплення; незвичайний, чудовий.
3》 Який має особливе значення, заслуговує на виняткову увагу.
4》 Непередбачений, викликаний певною необхідністю, спеціально призначений для чого-небудь; екстрений, позачерговий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови