надиханий

нади́ханий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до надихати.

|| надихано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. надиханий — нади́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надиханий — НАДИ́ХАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до надиха́ти. Я надиханий тобою, Краю рідний – стороно, Сонцем, квіткою, весною (П. Усенко); Гуморески й сатири незабутнього Остапа Вишні напоєні любов'ю до рідного народу ..  Словник української мови у 20 томах
3. надиханий — НАДИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надиха́ти. Кращі музичні твори це ті, що надихані історичною практикою нашого народу в боротьбі за зміцнення радянського ладу, за торжество комунізму (Мист., 2, 1956, 34); // нади́хано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах