надиханий

НАДИ́ХАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до надиха́ти.

Я надиханий тобою, Краю рідний – стороно, Сонцем, квіткою, весною (П. Усенко);

Гуморески й сатири незабутнього Остапа Вишні напоєні любов'ю до рідного народу .. Цими самими почуттями надихані твори Степана Олійника, Сергія Воскрекасенка, Федора Маківчука, Дмитра Білоуса та інших (М. Рильський);

// нади́хано, безос. пред.

Лився спирт, накурено, надихано в вагоні (С. Скляренко).

НАДИ́ХАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до нади́хати.

Для мрійника, як для мене, що бажає супокою й трохи вдоволення для своєї самітної душі, мав вид цих, неначе прозорих, дерев, надиханих інеєм (О. Кобилянська);

Десь недалеко по-нічному пахла м'ята .. І той любовний запах м'яти, і крони дерев у холодному сріблі, і та росою надихана ніч – все воно створено для любові (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. надиханий — нади́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надиханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надихати. || надихано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надиханий — НАДИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надиха́ти. Кращі музичні твори це ті, що надихані історичною практикою нашого народу в боротьбі за зміцнення радянського ладу, за торжество комунізму (Мист., 2, 1956, 34); // нади́хано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах