Великий тлумачний словник сучасної мови

надозолювати

надозо́лювати

-юю, -юєш, недок., надозолити, -лю, -лиш, док., діал.

Дошкуляти, набридати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надозолювати — надозо́лювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. надозолювати — НАДОЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кому, діал. Дошкуляти, набридати чим-небудь. – А що далі, то гірш та гірш надозолює мені те придбане добро (Марко Вовчок); Однак дуже-таки надозолила Кабарда січовикам (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. надозолювати — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. надозолювати — НАДО́ЗОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., діал. Дошкуляти, набридати. — А що далі, то гірш та гірш надозолює мені те придбане добро (Вовчок, VI, 1956, 294); Однак дуже-таки надозолила Кабарда січовикам (Стор.  Словник української мови в 11 томах