надозолювати
НАДОЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кому, діал.
Дошкуляти, набридати чим-небудь.
– А що далі, то гірш та гірш надозолює мені те придбане добро (Марко Вовчок);
Однак дуже-таки надозолила Кабарда січовикам (О. Стороженко);
– Не вередуй мені, мов панська болячка! Як ти вже надозолив мені (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)