наживання

нажива́ння

-я, с.

Дія за знач. наживати.

Значення в інших словниках

1. наживання — нажива́ння іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. наживання — НАЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нажива́ти. Під тими гарними словами та високими поглядами десь в його притаїлась груба матеріальність, крамарський потяг до наживання грошей, багатства (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах