нажива
нажи́ва
I -и, ж.
Те саме, що наживка.
II -и, ж.
Легке нетрудове збагачення; поступове збирання, нагромаджування, набування матеріальних цінностей, майна, грошей і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинажи́ва
I -и, ж.
Те саме, що наживка.
II -и, ж.
Легке нетрудове збагачення; поступове збирання, нагромаджування, набування матеріальних цінностей, майна, грошей і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови