Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
наживка —
нажи́вка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
наживка —
НАЖИ́ВКА, и, ж. Принада для ловіння риби, птахів, звірів. Ми порозмотували вудки, поначіпляли наживку на гачки (Л. Смілянський); – Дядя Льоня сказав, що тато поспішив смикати – треба було дати рибі як слід взятися за наживку (Н. Забіла).
Словник української мови у 20 томах
наживка —
ПРИНА́ДА (те, чим принаджують рибу, птаха, звіра тощо; те, що використовується як засіб для принаджування кудись, відвертання уваги від чогось), ПРИМА́НКА, ВА́БА перев. мисл., ПРИВА́ДА розм.
Словник синонімів української мови
наживка —
НАЖИ́ВКА, и, ж. Принада для ловіння риби, птахів, звірів. Ми порозмотували вудки, поначіпляли наживку на гачки (Сміл., Сашко, 1957, 74); Дядя Льоня сказав, що тато поспішив смикати — треба було дати рибі як слід взятися за наживку (Забіла, Катруся.., 1955, 112).
Словник української мови в 11 томах