наживити

наживи́ти

див. наживляти.

Значення в інших словниках

1. наживити — наживи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наживити — НАЖИВИ́ТИ див. наживля́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. наживити — НАЖИВИ́ТИ див. наживля́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. наживити — Наживити, -влю́, -виш гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка