Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
назбиваний —
назби́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
назбиваний —
НАЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до назбива́ти 1. Над нами пишно зеленіла густа ялинка, і ми тільки тепер помітили, що навколо скрізь лежали гіллячки, назбивані кулями за ніч (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
назбиваний —
НАЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назбива́ти 1. Над нами пишно зеленіла густа ялинка, і ми тільки тепер помітили, що навколо скрізь лежали гіллячки, назбивані кулями за ніч (Гончар, Новели, 1954, 41).
Словник української мови в 11 томах