Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
назбиткуватися —
назбиткува́тися дієслово доконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
назбиткуватися —
НАЗБИТКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Доволі познущатися з кого-небудь. [Баюрак:] П'ять літ служив я. Що вже клятий німець Назбиткувався наді мною! (І. Франко); – Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Н.
Словник української мови у 20 томах
назбиткуватися —
НАЗБИТКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єпюя, док., діал. Назнущатися. [Баюрак:] П’ять літ служив я. Що вже клятий німець Назбиткувався наді мною! (Фр., IX, 1952, 316); — Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Кобр., Вибр., 1954, 56).
Словник української мови в 11 томах