називний
називни́й
-а, -е.
1》 лінгв. Який служить для називання, позначення предметів, явищ, дій і т. ін.
Називне речення — односкладне речення, в якому предмет лише називається, а більше нічого про нього не говориться.
Називний відмінок — відмінок, який відповідає на питання: хто? що?
2》 Який уживається як типове узагальнення, втілення певних властивостей, якостей і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови