Значення в інших словниках
-
назирцем —
на́зирцем прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
назирцем —
див. назирці
Словник синонімів Вусика
-
назирцем —
НА́ЗИРЦЕМ, присл. Те саме, що на́зирці. Пішов [Микула] подивитися, що діється з його конем. За ним назирцем пішли два опришки (О. Маковей); Горішки, що узяла у Василя, усе у жмені перемина [Маруся] та назирцем за Василем погляда (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
назирцем —
ВСЛІД (УСЛІ́Д) звич. з прийм. з а (безпосередньо за ким-, чим-небудь), СЛІ́ДО́М, СЛІДКО́М, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, НА́ЗИРКОМ діал., НА́СЛІДЦІ діал. (слідкуючи). Віз покотився вслід за іншими (Г.
Словник синонімів української мови
-
назирцем —
На́зирцем, на́зирці, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
назирцем —
НА́ЗИРЦЕМ, присл. Те саме, що на́зирці. Пішов [Микула] подивитися, що діється з його конем. За ним назирцем пішли два опришки (Мак., Вибр., 1956, 430); Мокрина, що ходила назирцем за комісією, вголос виявляла свій подив (Горд.
Словник української мови в 11 томах
-
назирцем —
Назирцем, назирці нар. = назирком. Пішов він назирцем за Марусею. Кв. І. 22. Я за нею назирці до самих небожевих воріт. Левиц. Пов. 343.
Словник української мови Грінченка