Великий тлумачний словник сучасної мови

найліпше

найлі́пше

Присл. до найліпший.

|| у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. найліпше — найлі́пше прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. найліпше — [найл’іпшеи] присл.  Орфоепічний словник української мови
  3. найліпше — НАЙЛІ́ПШЕ. Присл. до найлі́пший. Тут Тоньо найліпше любив сидіти з вудкою і ловити рибу (І. Франко); // у знач. пред. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь. – Земле моя, матінко моя, – звертається він до неї, – з тобою мені найліпше! (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. найліпше — НАЙЛІ́ПШЕ. Присл. до найлі́пший. Тут Тоньо найліпше любив сидіти з вудкою і ловити рибу (Фр., III, 1950, 11); // у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь.  Словник української мови в 11 томах