найліпше

НАЙЛІ́ПШЕ.

Присл. до найлі́пший.

Тут Тоньо найліпше любив сидіти з вудкою і ловити рибу (І. Франко);

// у знач. пред. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь.

– Земле моя, матінко моя, – звертається він до неї, – з тобою мені найліпше! (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. найліпше — найлі́пше прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. найліпше — [найл’іпшеи] присл.  Орфоепічний словник української мови
3. найліпше — Присл. до найліпший. || у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. найліпше — НАЙЛІ́ПШЕ. Присл. до найлі́пший. Тут Тоньо найліпше любив сидіти з вудкою і ловити рибу (Фр., III, 1950, 11); // у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь.  Словник української мови в 11 томах