Великий тлумачний словник сучасної мови

накиданий

наки́даний

-а, -е,

Дієприкм. пас. мин. ч. до накидати.

|| накидано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. накиданий — наки́даний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. накиданий — НАКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наки́дати. Здавлений вузько Черемош реве, пробиваючися поміж накиданим у воду величезним камінням (Г. Хоткевич); Усе небо .. здавалося наче намальоване, накидане першим ескізом маляра на якомусь велетенському плафоні (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. накиданий — Наки́даний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. накиданий — НАКИ́ДАНИЙ, а, е, Дієпр. пас. мин. ч. до наки́дати. Серед Росі неначе лежав невеличкий острівець з прездорового каміння, без ладу накиданого купами (Н.-Лев., III, 1956, 38); "Аукціон"..  Словник української мови в 11 томах