накидатися
I нак`идатися-аюся, -аєшся, док., розм.
Багато, досхочу покидати.
II накид`атися-аюся, -аєшся, недок., накинутися, -нуся, -нешся, док.
1》 на кого – що. Кидатися, нападати на кого-, що-небудь.
2》 З охотою, завзяттям, запалом братися за що-небудь; зосереджувати увагу на чому-небудь.
3》 розм. Раптово починати лаяти, сварити, докоряти кого-небудь.
|| Раптово звертатися до кого-небудь з питанням, проханням і т. ін.
4》 розм. Невідчепно домагатися, чіплятися з чим-небудь; настирливо напрошуватися, нав'язуватися.
5》 тільки недок. Пас. до накидати II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови