накопаний

нако́паний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до накопати.

|| накопано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. накопаний — нако́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. накопаний — НАКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накопа́ти; // у знач. прикм. На буряках вона застала Христю Кавунову, що дочищала останні накопані корен (В. Кучер); // нако́пано, безос. пред. Багато центнерів буряків з гектара накопано (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. накопаний — НАКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накопа́ти; // у знач. прикм. На буряках вона застала Христю Кавунову, що дочищала останні накопані корені (Кучер, Трудна любов, 1960, 53); // нако́пано, безос. присудк. сл. По 300 — 344 центнери буряків з гектара накопано (Колг. Укр., 4, 1959, 9).  Словник української мови в 11 томах