накопаний
НАКО́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до накопа́ти;
// у знач. прикм.
На буряках вона застала Христю Кавунову, що дочищала останні накопані корен (В. Кучер);
// нако́пано, безос. пред.
Багато центнерів буряків з гектара накопано (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)