Значення в інших словниках
-
намилити —
нами́лити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
намилити —
НАМИ́ЛИ́ТИ див. нами́лювати.
Словник української мови у 20 томах
-
намилити —
нами́лити ши́ю (го́лову, в’я́зи) кому і без додатка. 1. Покарати кого-небудь за якусь провину. — Погано! — зітхнув Бракватіста.— Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию (Ю.
Фразеологічний словник української мови
-
намилити —
НАМИ́ЛИТИ див. нами́лювати.
Словник української мови в 11 томах
-
намилити —
Намилити, -ся см. намилювати, -ся.
Словник української мови Грінченка