намилити

Намилити, -ся

см. намилювати, -ся.

Значення в інших словниках

1. намилити — нами́лити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намилити — див. намилювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намилити — НАМИ́ЛИ́ТИ див. нами́лювати.  Словник української мови у 20 томах
4. намилити — нами́лити ши́ю (го́лову, в’я́зи) кому і без додатка. 1. Покарати кого-небудь за якусь провину. — Погано! — зітхнув Бракватіста.— Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию (Ю.  Фразеологічний словник української мови
5. намилити — НАМИ́ЛИТИ див. нами́лювати.  Словник української мови в 11 томах