намислений

нами́слений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намислити.

|| намислено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. намислений — нами́слений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. намислений — НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до нами́слити. У храмі мечі заближчали.., щоб там довершити намислений злочин (М. Зеров); Потім пізніше стала вона догадуватись, що не випадкове, а зазделегідь намислене ними було це вгощання (О.  Словник української мови у 20 томах
3. намислений — НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́слити; // нами́слено, безос. присудк. сл. — Добре намислено, — каже старий доменщик, — кошти зберемо у народу (Ю. Янов., І, 1954, 176).  Словник української мови в 11 томах