намислений
НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до нами́слити.
У храмі мечі заближчали.., щоб там довершити намислений злочин (М. Зеров);
Потім пізніше стала вона догадуватись, що не випадкове, а зазделегідь намислене ними було це вгощання (О. Гончар);
Вони пішли з дружиною до церкви й ревно помолилися за успіх намисленого діла (Валерій Шевчук);
// нами́слено, безос. пред.
– Добре намислено, – каже старий доменщик, – кошти зберемо у народу (Ю. Яновський);
// у знач. ім. нами́слене, ного, с. Що-небудь надумане, вирішене.
Він був за ступінь від намисленого: прийти, замкнути двері зсередини, скрученим .. журналом заткнути пельку старої розпузатілої ропухи (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)