Великий тлумачний словник сучасної мови

намовчатися

намовча́тися

уся, -чишся, док., розм.

Довгий час мовчати, не розмовляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. намовчатися — намовча́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. намовчатися — НАМОВЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Довгий час або досхочу мовчати. Гості розбрелись по залі. Настя, намовчавшись всмак з Амалією, трохи не позіхнула й встала (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. намовчатися — НАМОВЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Довгий час мовчати, не розмовляти. Він уже видужував, за час хвороби намовчався; тепер хотілось наговоритись(Гжицький, У світ.., 1960, 116); Намовчавшись у степу, він зараз хоче балакати, розповідає про те, як..  Словник української мови в 11 томах