намовчатися

НАМОВЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм.

Довгий час або досхочу мовчати.

Гості розбрелись по залі. Настя, намовчавшись всмак з Амалією, трохи не позіхнула й встала (І. Нечуй-Левицький);

Він уже видужував, за час хвороби намовчався, тепер хотілось наговоритись (В. Гжицький);

Намовчавшись у степу, він зараз хоче балакати, розповідає про те, як .. був у кругосвітніх мандрах (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. намовчатися — намовча́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. намовчатися — -чуся, -чишся, док., розм. Довгий час мовчати, не розмовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намовчатися — НАМОВЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Довгий час мовчати, не розмовляти. Він уже видужував, за час хвороби намовчався; тепер хотілось наговоритись(Гжицький, У світ.., 1960, 116); Намовчавшись у степу, він зараз хоче балакати, розповідає про те, як..  Словник української мови в 11 томах