намовчатися

НАМОВЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Довгий час мовчати, не розмовляти.

Він уже видужував, за час хвороби намовчався; тепер хотілось наговоритись(Гжицький, У світ.., 1960, 116);

Намовчавшись у степу, він зараз хоче балакати, розповідає про те, як.. був у кругосвітніх мандрах (Гончар, Тронка, 1963, 143).

Значення в інших словниках

1. намовчатися — намовча́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. намовчатися — -чуся, -чишся, док., розм. Довгий час мовчати, не розмовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намовчатися — НАМОВЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Довгий час або досхочу мовчати. Гості розбрелись по залі. Настя, намовчавшись всмак з Амалією, трохи не позіхнула й встала (І.  Словник української мови у 20 томах