намутити

намути́ти

-учу, -утиш, док.

Те саме, що накаламутити.

Значення в інших словниках

1. намутити — намути́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намутити — НАМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що, чого, розм. 1. Док. до мути́ти 1. Для вдалої риболовлі руками слід намутити воду за допомогою макухи або крихт хліба (із журн.). 2. перен. Викликати сум'яття, плутанину.  Словник української мови у 20 томах
3. намутити — Чу, -тиш, док. 1. Створити інтригу. Дівчата намутили щось проти мене. 2. Накрутити, хитрувати. Коротше, намутили таку кашу, що й самі заплутались.  Словник сучасного українського сленгу