намутити
НАМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що, чого, розм.
1. Док. до мути́ти 1.
Для вдалої риболовлі руками слід намутити воду за допомогою макухи або крихт хліба (із журн.).
2. перен. Викликати сум'яття, плутанину.
Ну от, пустив їх [мене і матір] до Праги і вони там усякого намутили, а мені після них увесь той бардак розрулювати (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)