намутити
НАМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що, чого, розм.
1. Док. до мути́ти 1.
Для вдалої риболовлі руками слід намутити воду за допомогою макухи або крихт хліба (із журн.).
2. перен. Викликати сум'яття, плутанину.
Ну от, пустив їх [мене і матір] до Праги і вони там усякого намутили, а мені після них увесь той бардак розрулювати (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намутити — намути́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- намутити — -учу, -утиш, док. Те саме, що накаламутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намутити — Чу, -тиш, док. 1. Створити інтригу. Дівчата намутили щось проти мене. 2. Накрутити, хитрувати. Коротше, намутили таку кашу, що й самі заплутались. Словник сучасного українського сленгу