1. Словник української мови у 20 томах

намурувати

НАМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без дод.

Муруючи, зробити, виготовити яку-небудь кількість чогось.

Намурував я в Києві після війни, ніде правди діти, чимало (В. Кучер);

Тих стін, що за ці роки намурували в країні заробітчани, могло б вистачити на Вавилонську вежу (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намурувати — намурува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намурувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. Муруючи, зробити багато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намурувати — НАМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Муруючи, зробити багато. Намурував я в Києві після війни, ніде правди діти, чимало (Кучер, Дорога.., 1958, 50). Словник української мови в 11 томах
  4. намурувати — Намурува́ти, -ру́ю, -єш гл. Настроить (о камен, постройкахъ). Словник української мови Грінченка