1. Великий тлумачний словник сучасної мови

намурувати

намурува́ти

-ую, -уєш, док., перех. і без додатка.

Муруючи, зробити багато.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намурувати — намурува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намурувати — НАМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без дод. Муруючи, зробити, виготовити яку-небудь кількість чогось. Намурував я в Києві після війни, ніде правди діти, чимало (В. Кучер); Тих стін, що за ці роки намурували в країні заробітчани, могло б вистачити на Вавилонську вежу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. намурувати — НАМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Муруючи, зробити багато. Намурував я в Києві після війни, ніде правди діти, чимало (Кучер, Дорога.., 1958, 50). Словник української мови в 11 томах
  4. намурувати — Намурува́ти, -ру́ю, -єш гл. Настроить (о камен, постройкахъ). Словник української мови Грінченка