намішаний

намі́шаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намішати.

|| намішано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. намішаний — намі́шаний дієприкметник від: наміша́ти  Орфографічний словник української мови
2. намішаний — НАМІШАНИЙ – НАМІШЕНИЙ Намішаний. Дієприкм. від намішати – додати, підмішати чого-небудь. Намішений. Дієприкм. від намісити – місінням наготувати чогось.  Літературне слововживання
3. намішаний — НАМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наміша́ти. Багато [людей] відверталося від їдучої гнилі, намішаної на продаж (В. Барка); Під хрипіння якогось співака неквапно потягували [гості] крізь трубочки намішаний господарем коктейль (Г. Усач); // намі́шано, безос.  Словник української мови у 20 томах
4. намішаний — НАМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наміша́ти.  Словник української мови в 11 томах