намічувати

намі́чувати

див. намічати.

Значення в інших словниках

1. намічувати — намі́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. намічувати — Намічувати, -чую, -єш сов. в. намітити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.  Словник української мови Грінченка